23 квітня 2026 року в Науковій бібліотеці КНУКіМ відбулася година пам’яті «Чорнобиль – скорбота пам’яті людей» — подія, що стала не лише актом вшанування, а й глибоким осмисленням однієї з найтрагічніших сторінок історії людства. Ініціатором заходу виступила кафедра івент-менеджменту та індустрії дозвілля, об’єднавши здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників у спільному прагненні зберегти пам’ять про подвиг ліквідаторів та усвідомити уроки Чорнобильської катастрофи.
Захід відкрила декан факультету івент-менеджменту, фешн і шоу-бізнесу, доктор культурології, професор Тетяна Совгира. У своїй промові вона підкреслила, що Чорнобиль став символом не лише глибокого болю і втрат, а й прикладом безпрецедентної людської мужності, самопожертви та відповідальності. Її слова задали тон усьому заходу — щирий, зосереджений, сповнений внутрішнього діалогу з минулим. Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, а перегляд тематичного відео дозволив кожному глибше відчути масштаб трагедії, яка змінила не лише Україну, а й увесь світ.
Центральною частиною зустрічі стала професійна дискусія, що поєднала історичний аналіз і філософське осмислення подій 1986 року. Віцепрезидент з науково-педагогічної та методичної роботи, кандидат культурології, професор Людмила Поліщук та завідувач кафедри івент-менеджменту та індустрії дозвілля, кандидат педагогічних наук, професор Людмила Бойко ґрунтовно висвітлили факти трагедії, акцентуючи увагу на її соціальних, культурних і гуманітарних наслідках.
Особливої ваги заходу надали запрошені гості — провідні науковці у сфері культурології та філософії. Доктор філософських наук, професор, директор Інституту культурології НАМ України, академік Національної академії мистецтв України Ганна Чміль та доктор культурології, професор Сергій Виткалов поділилися глибокими роздумами про Чорнобиль як феномен історичної пам’яті. Вони наголосили на необхідності збереження правди про трагедію, адже пам’ять про неї є не лише даниною минулому, а й запорукою відповідального майбутнього.
Історичну ретроспективу подій представив кандидат культурології, доцент Тарас Кузьменко, який проаналізував передумови аварії та її наслідки, допомагаючи аудиторії краще зрозуміти складний контекст тих подій. Його виступ став нагадуванням про те, наскільки важливою є відповідальність у прийнятті рішень, що можуть впливати на долі мільйонів.
Емоційним завершенням заходу стала поетична присвята у виконанні доцента, кандидата наук з державного управління, професора Христини Плецан. Її декламація прозвучала як щирий голос пам’яті — тихий, але проникливий, що торкнувся кожного серця в залі. Це був момент єднання, коли слова перетворилися на відчуття спільної відповідальності за збереження життя, природи та людяності.
Година пам’яті зібрала близько 50 учасників і стала важливим кроком у формуванні свідомого ставлення молоді до історичних трагедій. Подібні заходи не лише зберігають пам’ять, а й формують цінності, які визначають майбутнє — пам’ять, відповідальність і людяність.
